Незважаючи на труднощі та проблеми, пов’язані з можливістю повноформатної війни, українська медична система продовжує працювати. Державне підприємство “Медичні закупівлі України” (далі – МЗУ) безперервно забезпечує закупівлю ліків, медичних пристроїв та обладнання в рамках централізованих програм Міністерства охорони здоров’я України, надаючи їх медичним установам. У 2024 році на централізовані закупівлі, переважно проведені МЗУ, виділено близько 10 млрд гривень. За даними МЗУ, минулого року було придбано ліків, медичних пристроїв та обладнання на понад 9,2 млрд гривень, що становить понад 95% запланованого переліку. Загалом було закуплено препаратів та медичних пристроїв на майже 7 млрд гривень і обладнання на 2,27 млрд гривень. При цьому майже половину вже розподілено у лікарнях. Підготовка матеріалу відбувалася з використанням даних аналітичної системи дослідження ринку “PharmXplorer” проекту Market Audit Ukraine компанії “Proxima Research”.
Методологія
Для розрахунку госпітального ринку використовувалися дані про укладені тендери, договори на закупівлю лікарських засобів та медичних пристроїв, відвантаження дистриб’юторів і вибірку з лікувально-профілактичних закладів. У розрахунку були враховані щомісячні обсяги фінансування з місцевих та державних бюджетів.
У розрахунках брали участь до 10 тисяч товарних позицій (SKU) лікарських засобів. Компанія “Proxima Research” здійснює моніторинг та систематизацію даних про результати закупівель лікарських засобів МЗУ та міжнародними організаціями, уповноваженими на постачання в межах державних програм МОЗ України, а також інформацію про закупівлі препаратів у медичних закладах приватної форми власності.
Госпітальні поставки
Наразі частка державного сектору в загальному обсязі споживання лікарських засобів залишається невисокою. Фармацевтичний ринок України в значній мірі залежить від споживачів, оскільки більшість витрат на ліки здійснюється саме за рахунок пацієнтів. За підсумками 2023 року частка госпітального сегмента в загальному обсязі споживання лікарських засобів становить близько 11% у грошовому та 12% у натуральному вираженні. Останнім часом частка госпітального сегмента залишається на приблизно такому ж рівні, за винятком періоду пандемії COVID-19, коли частка госпітального сегмента значно зросла, переважно через закупівлю вакцин. Крім закупівель, держава забезпечує ліками для амбулаторної терапії пацієнтів з деякими хронічними захворюваннями в межах програми реімбурсації. За підсумками 2023 року аптеки отримали компенсації майже на 3,7 млрд гривень.
Якщо аналізувати ринок лікарських засобів взагалі, то за результатами 2023 року споживання препаратів збільшилося на 25% у грошовому вираженні та на 3% у натуральному порівняно з 2022 роком. У той же час, у госпітальному сегменті обсяги поставок за вказаний період зросли на 20% у грошовому вираженні та на 34% у натуральному, одночасно для роздрібного сегменту ці показники складають +25% та +0,5% відповідно.
У 2023 році загальний обсяг поставок лікарських засобів для лікувально-профілактичних закладів, здійснених за рахунок бюджетних коштів, склав 15,8 мільярдів гривень і 110,3 мільйонів упаковок. Поставки до приватних клінік становили близько 1 мільярда гривень та 2,9 мільйонів упаковок. За джерелами фінансування 61% у грошовому та 93% у натуральному вираженні поставок здійснено за рахунок місцевих бюджетів, а 33% і 5% відповідно — за кошти державного бюджету. Поставки ліків у приватні клініки становлять 6% і 2% відповідно. Хоча формально поставки препаратів до приватних клінік можна віднести до роздрібного сегмента, оскільки за ці ліки платить пацієнт, а не держава.
Серед брендів лікарських засобів, закуплених за централізованою процедурою, у 2023 році найбільшими обсягами поставок відзначилися препарати Помалідомід, Біовен та Гемлібра. У сегменті регіональних закупівель перевагу надають Натрію хлориду, одному з найчастіше використовуваних розчинів для інфузій, Актелізе та Біовен. Щодо приватних закладів, лідерами за обсягами закупівель стали Гонал, Томогексол та Кітруда. Рейтинг за міжнародними непатентованими назвами (МНН) та маркетуючими організаціями представлено у таблицях нижче. Порівнюючи основних постачальників у різних каналах госпітальних поставок, можна відзначити, що в сегменті регіональних закупівель переважають українські виробники, тоді як у закупівлях за програмами МОЗ та приватних клінік — переважають крупні транснаціональні компанії. Також слід зауважити, що серед препаратів, які випереджають за обсягом поставок, переважають препарати крові.
ТЕНДЕРИ
Щодо обсягу проведених тендерів, за результатами 2023 року було прийнято 27,6 тисяч тендерів на закупівлю лікарських засобів на загальну суму 9,9 мільярда гривень (без урахування тендерів закупівель за централізованими програмами МОЗ). При цьому кількість тендерів у регіональних закупівлях зменшилася на 9% у 2023 році порівняно з 2022 роком, а обсяг закупівель навпаки збільшився на 56%. Важливо відзначити, що більшість закупівель припадає на першу половину року.
ПЛАНИ НА 2024 РІК
У планах на 2024 рік, затверджених Державним бюджетом, передбачено збільшення видатків на галузь охорони здоров’я до 202 мільярдів гривень. На забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру (включаючи централізовані закупівлі) передбачено 12,1 мільярда гривень, що на 21% більше, ніж у 2023 році.
Одним з ключових нововведень у системі закупівель є впровадження обов’язкових закупівель з використанням електронного каталогу Prozorro Market. Згідно з постановою Кабінету міністрів України від 07.07.2023 року № 686, було затверджено переліки ліків (128 категорій) та медичних виробів (36 категорій), закупівля яких на суму понад 50 тисяч гривень обов’язково здійснюється з використанням електронного каталогу. У січні 2024 року Уряд розширив цей перелік, затвердивши зміни щодо лікарських засобів та медичних виробів у постанові КМУ від 05.01.2024 року № 34. Зміни щодо медичних виробів вже набули чинності, а щодо лікарських засобів набудуть чинності з 1 березня 2024 року. Таким чином, понад 400 категорій препаратів та 92 категорії медичних виробів стануть обов’язковими до закупівлі через е-каталог.
Міністерство охорони здоров’я вважає, що використання електронного каталогу дозволить знизити ціни на медичні товари шляхом збільшення конкуренції між постачальниками, зменшення корупційних ризиків, а також стандартизації та прискорення проведення процедур закупівель.
Матеріал підготовлений за даними видання “Щотижневик Аптека”.
