Інформаційна гігієна під час війни: зберігайте пильність та перевіряйте новини

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну — фізичний аспект війни. Проте це не єдине місце, де точаться бої, адже інформаційний простір переповнений фейками, напівправдою, маніпуляціями та ворожими наративами. Також нерідко можна натрапити на відверте шахрайство. Саме тому так важливо уважно перевіряти інформацію, яку ви отримуєте, зокрема, у соцмережах.

Новини компанії Proxima Research відстежуйте на офіційному сайті або у соцмережах: LinkedIn, Facebook або YouTube.

Далі розповідаємо про безпеку в інтернеті.  

Як не стати жертвою обману

Аби не потрапити в пастку обману, важливо дотримуватися чітких правил інформаційної гігієни. Тож наводимо покрокову інструкцію на основі порад від фактчекінгових організацій та медіа.

1. Оцінка джерела

   Побачивши інформацію, подивіться, хто її публікує. Коли йдеться про медіа, варто в першу чергу звертати увагу, чи входить воно до «Білого списку» Інституту масової інформації — цей список оновлюється кожні пів року та ґрунтується на аналізі публікацій інформаційних ресурсів.

   Також завжди краще звертатися до першоджерела інформації, а не до переказів на маленьких новинних сайтах чи в Telegram-каналах.

2. Пошук новин на інших ресурсах

   Зазвичай новини, особливо такі, що звучать доволі масштабно, публікуються на кількох ресурсах. Якщо ж погугливши ви виявили, що інформація надходила лише з одного джерела — перед вами дуже ймовірно фейк.

3. Оцінка фактів та емоцій

   Якщо перше, що ви відчули, прочитавши якусь інформацію — злість чи розчарування, — вірогідно, вами хотіли зманіпулювати. Сильні емоції притуплюють пильність і змушують вас повірити у прочитане без додаткової перевірки. Крім того, якщо весь матеріал змішує оцінку з фактажем, вас намагаються заплутати.

4. Фактчекінг

   Більшість емоційних і гучних новин можна перевірити в офіційних ресурсах, на сайтах компаній, у великих медіа чи відкритих базах даних. Достатньо підтвердити один факт із переліку як фейковий, щоб вважати весь матеріал недостовірним.

Інші небезпеки

Держспецзв’язку, наприклад, регулярно нагадує українцям про розсилання шкідливого програмного забезпечення на пошти, поширення посилань у повідомленнях в соцмережах та інші потенційні небезпеки. Фішингове посилання, покликане викрасти ваші дані чи зламати сторінку може надійти будь-кому, тому обережно ставитися варто навіть до повідомлень, що надходять від знайомих вам людей.

Якщо ви отримували або відкрили якийсь підозрілий лист або стали жертвою інтернет-шахрайства у подібний спосіб — негайно повідомте про це на пошту cert@cert.gov.ua.

Ставтеся критично до всього, що побачите в інтернеті та не нехтуйте засобами інформаційної безпеки!